Сиров Валерій Михайлович

Сиров Валерій Михайлович

Дата народження: 22 грудня 1948 року
Звання: Член Національної спілки художників України
Регіон: м. Одеса
Стиль: пуанталізм
Жанр: наївне мистецтво
Техніка: полотно, олія; акварель

Художник, член Національної спілки художників України

Уважність до деталей, точковий, вирізьблений малюнок — ці риси творчості Валерій Сиров отримав «у спадок» від свого роду ювелірів. Йому пощастило з дитинства відчути всю потаємну красу каменя і металу, осягнути процес їх перетворення в образ. Дід Валерія — Леонід Метлін — російський ювелір, так званий «лівша», виконав із срібної монети чайний сервіз, став учасником і дипломатом двох Всесвітніх виставок в Парижі.

Майбутній художник з’явився на світ в російському селі Здемирово Костромської області, поблизу центру ювелірного виробництва Росії — села Красноє-на-Волзі. Згодом він їде навчатися графічному мистецтву в Костромський університет декоративно-прикладного мистецтва імені М. Некрасова, який закінчив в 1973 році. Наступні 5 років працює викладачем в місті Усть-Омчуг Магаданської області

З 1977 року художник живе і працює в Одесі, активно виставляє свої роботи на обласних всеукраїнських та закордонних щорічних персональних виставках. Картини митця знаходяться в музеях, приватних зібраннях в країні і за кордоном.

Темою дипломної робити Валерія Сирова була «Російська народна казка». Вона і поклала початок цілому тематичному напрямку в творчості художника: особливо задушевному, щирому, із доброю усмішкою. Такий і авторський арт-проект «Ось воно, щастя!». Героями виставки стали: старий добрий рибалка, який знайшов своє «рибне місце» і сачком вудить рибку («Рибне місце»), чи той же рудий вусатий кіт із сомом в лапах, до того ж щастя сома із широкою усмішкою, певно, більше за щастя кота з надутими щоками («Ось воно щастя»). А щастя селян Валерій Сиров вбачає у винайдені універсальної машини, яка б замінила бабцю у доїнні корови. І весь цей оптимізм художника сприймається як героїзм, зважаючи на його серйозну недугу очей.

Словом, такий сентиментально-наївний світ художника привабливий тонким гумором над своїми героями. А ще тим, що у доброму рум’яному мисливці, який не журиться, що «Хотелось лося, да не удалося», в усміхненому риболові все-таки вбачається і сам художник, який відкрито несе себе у світ таким, як є. Щирість завжди вабить!

Виставки за кордоном:

1981 -Угорщина, 1982 — Італія, 1982 — Фінляндія, 1991 — Японія, 1996-1997 — Мексика.

Твори митця знаходяться в музеях, приватних зібраннях у країні і за кордоном, а також закуплені: Міністерством культури України, м. Київ, Дирекцією художніх виставок, м. Київ, Музеєм прикордонних військ, м. Київ, Художнім музеєм, м. Одеса, Художнім музеєм, м. Кременчук.