Глущук Сергій Сергійович

Глущук Сергій Сергійович

Дата народження: 5 серпня 1957 року
Звання: Член Міжнародної спілки незалежних художників ім. А. Кашшая
Регіон: Закарпаття, м. Ужгород
Вид мистецтва: живопис
Стиль: романтизм
Жанр: натюрморт, портрет
Техніка: полотно, олія

Художник, реставратор, педагог, член Міжнародної спілки незалежних художників ім. А. Кашшая

Народився художник в російському місті Североуральськ, проте творче становлення Сергія Сергійовича пов’язане з Україною. Спочатку навчання проходило в стінах Ужгородського училища декоративно-прикладного мистецтва (1972-1976 роки). Тут вчителі з фаху І. Гарапко, В. Свида, І. Чепа, В. Петрецький та І. Манайло заклали в свідомість молодого художника основу законів творення прекрасного в рамках декоративно-прикладного мистецтва, яку згодом митець розширює. З 1979 року він навчається в Київському державному художньому інституті й остаточно формує свою художню манеру письма. По закінченні протягом шести років викладає в цьому ж інституті. Паралельно завідує відділом реставрації і живопису реставраційного кооперативу «Відродження-2» в місті Києві. Згодом переїздить в Закарпатський край. З 2003 року — член Міжнародної Спілки незалежних художників ім. А. Кашшая, а з наступного року стає директором ТОВ «Закарпатський обласний реставраційний центр».

З 1982 року — учасник багатьох виставок в Україні та за кордоном: Празі, Мюнхені, Берліні, Чикаго й інших містах. Автор двох видань навчального посібника «Техніка станкового живопису» (2006, 2008). Основні серії картин, створені протягом останніх років, в основному виконувалися в техніці графіки: «Карпатські пейзажі» (2007), «Міфологія України» (2007), «Портретний літопис» (2008).

Новаторством автора стала серія натюрмортів «Квітуча краса», виконана в жанрі голландського живопису XVII-XVIII ст. Герої картин — квіти, фрукти і частково дрібний тваринний світ: метелики, мухи, джмелі. Вони промальовані з уважністю до світлотіньової гри відтінків, структури пелюсток і листя, із світловими акцентами зображуваного. Варто відзначити, що цей доробок — чи не перша спроба українського митця вийти за рамки національного в жанрі натюрморту і долучитися до зразків світового мистецтва. Своєю творчістю художник ставить собі мету: «Ділитися позитивною енергією з глядачем, допомагати задовольнити його естетичний голод, дати відчути радість життя, допомогти оптимістично дивитися на світ Божий, можливо, навіть відкорегувати енергетику людини, вилікувати від депресії. В цьому вбачаю місію художників».