Народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

Народився 10 вересня 1950 року в селі Зелена Красилівського району Хмельницької області.

Художник (живописець – графік)

Звання:

Почесне звання “Народний художник України (9 листопада 2009 року)

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка № 193 від 03. 03. 2008р.

Заслужений художник України №1677 від 30. 11. 2005р.

Лауреат премії імені Василя Стуса.

Член Національної спілки художників України з 1990 року.

Закінчив Київський Державний Художній Інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) в 1986 році. Графічний факультет, майстерню станкової графіки.

Відзнаки та нагороди:

  • • Орден “За заслуги” III-го ступеня №10118 від 21.11.2008р.- указ президента України №1061/2008.
  • • Орден “Святого Архістратига Михайла” УПЦ КП №2474 від 26.11.2008р.
  • • Нагрудний знак “Знак пошани” №3082 від 19.09.2005 №286.
  • • Почесна відзнака Міністерства культури і мистецтв України за досягнення в розвитку культури і мистецтв №557 від 06. 10 2003р.
  • • Почесна відзнака Міністерства культури і туризму України “За багаторічну плідну працю в галузі культури” №1332 від 26. 11. 2005р.
  • • Почесна грамота Київського міського голови №1840 від 05. 03. 2003р., тощо.

З 1983 року проводить активну виставкову діяльність. На його рахунку 104 групових і республіканських художніх виставок та 172 персональних виставок. Твори зберігаються в багатьох вітчизняних музеях України та країн світу.

За творчість художника написано 246 публікацій в газетах і журналах України і світу.

Своїми працями в сучасному мистецькому житті Валерій Франчук вносить яскравий самобутній вклад у зведення величного Храму духовної культури України. Його творчість наповнена любов`ю і небайдужістю до України, а полотна позначені глибоким натхненням несуть у собі величезну енергетику добра, щирість високих почуттів, вивищують людську гідність, пробуджують у глядачів вогонь національного буття.

“Стиль В.Франчука помітно вирізняє його серед колег. І
не лише тому, що митець знайшов оригінальну техніку аби
передати на полотні засобами, властивими лише йому, свої
почуття і думки. Творам художника притаманні романтичний
пафос, наспівна емоційність, дивовижна виразність, що стали
результатом справді новаторських, образно-змістовних і
формально-пластичних пошуків у станковому живописі. Митець
уникає описової оповідності. Звідси його витончена поетика і
пластика в осягненні національної специфіки, цілісність і
вагомість сповнених внутрішнього драматизму образів.
В. Франчук не цурається символіко-метафоричних засобів у
вирішенні змісту і композиції картини. Самобутність його
живописного трактування в усьому підкреслює багатозначність
асоціативних образів.”

З етюдника душі. Валерію Франчуку – 65: біобібліогр.
покажч. / Упр. культури, національностей, релігій та туризму
Хмельниц. облдержадмін.; ХОУНБ ім. М. Островського. –
Хмельницький, 2015. – 64 с.